«Атлас української мови» (скорочено АУМ) — зібрання лінгвістичних карт,
на яких відбито поширення явищ української мови на всій території
її побутування, загальномовний національний атлас.
Виданий у Києві у 3 томах.
Цінними щодо розв’язання складних проблем міжмовної, міждіалектної
взаємодії, ґенези українських говірок, а також поглиблення методики
картографування стали атласи:
- Т. В. Назарова «Лінгвістичний атлас нижньої Прип’яті» (К., 1985 р.)
- М.В. Никончук «Лексичний склад Правобережного Полісся» (1997)
- Г.І. Мартинова « Лексична географія Правобережної Черкащини» (Черкаси, 2000)
- К.Ф. Герман «Атлас українських говірок Північної Буковини» (Чернівці, 1998)
- Латта «Атлас українських говорів східної Словаччини».
Чимало українських регіональних атласів репрезентують окремі групи
лексики певного регіону:
1. Глуховцева К.Д. – лексика нар. побуту Сх. Слобожанщини
2. Євтушок О.М. – будівельна лексика Зах. Полісся
3. Куриленко О.М. – лексика тваринництва Полісся
4. Омельковець Р.С. – ботанічна лексика Зах. Полісся
5. Сабадош І.В. – ботанічна лексика української мови
6. Тищенко Л. – побутова лексика Під. Слобожанщини
Увага в регіональних атласах саме до лексики зумовлена як її
фрагментарним відтворенням в АУМ, так і відсутністю єдиного Лексичного
атласу української мови, робота над яким триває й сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар