Методи збирання й дослідження діалектного матеріалу

Під час збирання матеріалу для діалектологічних досліджень в основному
користуються двома методами: анкетним і експедиційним.
Анкетний метод застосовується так: спеціально опрацьовані
діалектологічні програми або анкети на певні теми розсилаються на місця
кореспондентам, які й заповнюють їх згідно з інструкцією, що обов'язково
додається до програми чи анкети. Цей метод використовують тоді, коли про-
тягом порівняно короткого часу необхідно зібрати діалектний матеріал на
певну тему з великої території, що ні під силу одній людині чи групі
наукових працівників.
Експедиційний метод полягає ось у чому: для збирання діалектного
матеріалу за певною програмою у визначені заздалегідь населені пункти
надсилається експедиція із спеціально підготовлених людей, які на місці за
порівняно короткий час можуть зібрати значні матеріали високої якості. Цей
метод значно ефективніший від анкетного, бо забезпечує найбільш можливу
точність діалектних даних. Тому ним найчастіше користуються при збиранні
матеріалів для особливо важливих наукових праць, наприклад для
діалектологічних атласів, монографічних досліджень тощо.

Основними методами

дослідження діалектного матеріалу є описовий, або монографічний, і метод

лінгвістичного картографування, або лінгвістичної географії.

Найпоширеніші в українській діалектологічній літературі дослідження

виконані описовим методом. Вони спричинені необхідністю вивчення

закономірностей живої народної мови, виявлення діалектних явищ

української мови на всьому терені її поширення. Монографічне

діалектологічне дослідження може здійснюватися в двох планах:

синхронному (суто описовому) і діахронному (порівняльно-історичному).

Синхронний аспект дослідження діалектів полягає в описі сучасного (чи

взагалі монохронного, одночасного) стану мовної системи місцевого говору

або окремих діалектних явищ безвідносно до їхнього історичного розвитку.

Діахронний аспект передбачає не тільки опис сучасного стану

системи місцевого говору чи окремих діалектних явищ, а й дослідження

історії мовної системи місцевого говору, її окремих ділянок, окремих

діалектних явищ. Тому в діахронному діалектологічному дослідженні завжди

наявні широкі зіставлення й порівняння як з наці-ональною літературною

мовою й іншими місцевими говорами, так і з даними історії досліджуваної

мови та споріднених мов. Особливо важливим у дослідженнях цього типу є залучення даних пам’яток історії мови, що були написані на території, охоплюваній монографічним дослідженням.

У наявних працях з української діалектології синхронний і діахронний

аспекти дослідження звичайно взаємопов’язані між собою.

Теоретичні відомості

Статистика

Презентація

Гугл-форма